Архітектор, підприємець і митець Владислав Городецький от Sezamka

 СТАТЬИ [8029/1
поиск статей:
[26.07.06]

Архітектор, підприємець і митець Владислав Городецький


Більшовики влаштували у Миколаївському костьолі склад, а в «будинку з химерами» – номенклатурну поліклініку. Вони зруйнували купол кенаси, збили ліплення з фасаду прибутковому будинку на площі Толстого і знищили усипальницю Штейнгелів разом з усім цвинтарем на Аскольдовій могилі


Нащадок старовинного польського шляхетського роду Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився 23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі Шолудьках на березі Південного Бугу. Він навчався в Одесі у реальному училищі при лютеранському храмі Святого Павла та у Санкт-Петербурзі на архітектурному відділенні Академії мистецтв.

1891 року архітектор переселився до Києва. Його першими роботами тут стали дерев’яний стрілецький тир у садибі «Товариства розмноження мисливських і промислових тварин та правильного полювання» поблизу Лук’янівського цвинтаря та мармурова усипальниця баронів Штейнгелів на Аскольдовій могилі.

Упродовж наступних тридцяти років Городецький спорудив близько тридцяти будинків у Києві та низку будівель в інших містах України. Зокрема, він побудував мавзолей графів Потоцьких у селі Печері, Шпиківський цукровий завод, каплицю у Рахнах-Лісових на Поділлі, жіночу гімназію у Черкасах, гімназію та міську школу в Умані, лікарню у Мошнах, греблі і шлюзи на волинських річках. В Євпаторії архітектор збудував собі віллу, у Сімферополі – власний завод вуглекислоти та штучного льоду.

У Києві Городецький побудував на Жилянці Південноросійський машинобудівний завод, за радянської влади відомий як «Ленінська кузня». На Куренівці він звів цементний завод «Фор», який із синьої глини з берегу Глибочиці щороку виробляв 640 тис. пудів цементу (Городецький був співвласником та членом ради директорів цього підприємства). А для Всеросійської виставки 1897 року, що розмістилася на Троїцькій площі (нині тут Республіканський стадіон), Городецький збудував з дерева павільйони Костянтина та Юзефа Потоцьких.

Наприкінці ХІХ століття Городецький заснував у Києві власну будівельну контору, яка за його проектами звела кілька будинків у чотирикутнику між Хрещатиком і вулицями Миколаївською (нині Городецького), Лютеранською та Банковою.

Серед них вирізнялася чотириповерхова будівля Російського страхового товариства на розі Прорізної та Хрещатика, увінчана баштою із шпилем. Її перший поверх займали улюблена киянами кав’ярня-кондитерська «Жорж», фотосалон, хімчистка, ковбасний магазин Карла Бульйона та інші крамниці, які торгували ювелірними виробами, зброєю, годинниками, галантереєю, рамами, лампами, посудом і навіть корсетами.

На початку вулиці Миколаївської архітектор збудував у співавторстві з Георгієм Шлейфером та Едуардом Брадтманом чотириповерховий готель «Континенталь» (тепер тут консерваторія). Актова зала готелю була оформлена у мавританському стилі, а один з трьох ресторанів – у стилі Людовика ХV.

На перетині з нинішньою вулицею Марії Заньковецької Городецький, теж із Шлейфером та Брадтманом, побудував пишно оздоблений шестиповерховий прибутковий будинок, що і сьогодні пофарбований у блакитний колір. Поруч із ним Городецький звів чотириповерховий будинок меблевої фірми Йосипа Кімаєра, який сьогодні займає Міністерство юстиції. На перших двох поверхах будинку розташовувався салон меблів, у флігелях на подвір’ї – виробничі корпуси та склади готової продукції, а внутрішній дворик архітектор накрив скляним дахом.

До свого сорокаліття Городецький побудував для себе на вулиці Банковій знаменитий «будинок з химерами». Він стоїть на крутому південному схилі Хрещатицької долини, тому з боку Банкової має три поверхи, а з боку театру імені Івана Франка – шість. Італійський скульптор Еліо Саля прикрасив будівлю створеними з бетону наядами, дельфінами, слонами, носорогами, жабами та ящірками. Кожний поверх будинку займала одна квартира, і для кожної архітектор передбачив окремий винний льох, стайню, каретний сарай, льодовню і навіть корівник. Він оселився у найкращій квартирі з 10 кімнат, а решту квартир здавав внайми.

В останній рік ХІХ століття Городецький одночасно працював над проектами трьох цілковито відмінних будівель. На схилі над Європейською площею він звів будинок Історичного музею (нині – Національний художній музей) із класичним шестиколонним портиком, який стережуть двоє левів роботи Саля. На Ярославовому валу Городецький збудував у мавританському стилі караїмську кенасу, стіни якої Саля оздобив різьбленням та ліпленням. Нарешті, у долині Либеді митець збудував у неоготичному стилі костьол Святого Миколая, вперше використавши залізобетонні палі та перекриття, а Саля прикрасив храм фігурами янголів.

Городецький також проектував меблі, виготовляв ювелірні прикраси, малював ескізи театральних декорацій, вітражів, шпалер, тканин, взуття та одягу, розписував плафони, різьбив камінь і оформляв книги. Він був завзятим мисливцем, не раз здобував нагороди на стрілецьких змаганнях і щороку їздив на полювання до Азербайджану, Афганістану, на Кавказ та Алтай, до Ірану, Кенії, Монголії, Середньої Азії, Сибіру і Тибету.

Привезені з тих мандрів екзотичні експонати мисливець дарував Музею Товариства правильного полювання, що розміщувався на Хрещатику, а живих тварин – зоопарку. Враження від своїх подорожей Городецький виклав у книзі «У джунглях Африки. Записки мисливця», яку він проілюстрував своїми малюнками та фотографіями і видав власним коштом.

Більшовики конфіскували всі маєтності Городецького, відтак навесні 1920 року він з дружиною Корнелією виїхав до Варшави. У Польщі Городецький збудував критий ринок та водогінну вежу у місті Пьотркові Трибунальському і водогінні вежі, бойні та електростанцію у Радомі й Любліні, розробив проект реставрації родового замку князів Вишневецьких у Вишневці на Волині.

1928 року Владислав Городецький на запрошення компанії, що будувала залізниці в Ірані, переїхав до Тегерана і за два роки спорудив там залізничний вокзал, театр, готель та шахський палац. Він помер у Тегерані 3 січня 1930 року.

Більшовики влаштували у Миколаївському костьолі склад, а в «будинку з химерами» – номенклатурну поліклініку. Вони зруйнували купол кенаси, збили ліплення з фасаду зведеного Городецьким прибутковому будинку на площі Толстого і знищили усипальницю Штейнгелів разом з усім цвинтарем на Аскольдовій могилі. Натомість будинок на розі Прорізної та Хрещатика, де колись було кафе «Жорж», 24 вересня 1941-го року, після відходу Червоної армії з Києва, був висаджений у повітря радянською вибухівкою за допомогою радіокерованого фугасу.

Вулиця у самому центрі Києва, забудована 100 років тому архітектором Городецьким, зараз носить його ім’я. А поруч, за столиком на тротуарі у Пасажі, віднедавна п’є каву бронзовий Владислав Городецький.

 доб.:С.А. Отправить модератору   Отправить другу         Добавить свою статью
Памятник архитектору Городецкому
Отзывы про статью: Архітектор, підприємець і митець Владислав Городецький



Предыдущие 3 статьи по теме Другие новости:
[18.09.2018]
Любая стрижка 40 гривен.
Во время всеобщего подорожания услуг, когда суммы зашкаливают, можно встретить людей которые работают совсем не дорого. Так возле метро Оболонь есть ларек, где можно подстричься всего за 40 гривен. Качество стрижек достойное, вам будет уделено достаточно времени. Так, обычно стригутся не часто, да
[01.05.2018]
Танком не въезжать.
В самых обычных местах моно встретить интересные вещи, но они скрыты от взглядов, поскольку находятся во дворах. Хозяева железных гаражей, что спокойно разместились на зеленой зоне лесного массива, имеют проблему выезда своих авто. Проблема не только у них такая. А решают данный вопрос по-разному.
[07.02.2018]
Исчезают бесплатные доски.
С 06 февраля 2018 года раздел недвижимость на одной из популярных досок объявлений стал платным. Точнее сказать администрация сайта ОЛХ ввела нулевой лимит на бесплатные объявления в раздел «бизнес». Пора платить, уважаемые. Объяснение просты: снижаем дубли, убираем информационные агентства, уменьш
Просмотреть полный список статей
ТОП 10

 

 

 



Краткая статистика
Просмотров 1392/1
Распечатано 138
Вы можете:
Просмотреть полный
список статьей 8029/1
Подписаться на ежедневную рассылку
подписчиков - 532
Просмотреть статьи с комментариями (27/0) Комментариев: (47/0)

Как Вы сюда попали?
заинтриговало название
через поисковик
посоветовал знакомый
искал первоисточник
"язык до Киева доведет"!
стоит захотеть!
сам не знаю...


Email или логин
Пароль
Я забыл пароль
Зарегистрироваться